Cтан промислового комплексу столицівикликає занепокоєння. Індекс промислового виробництва за 2012 рік по м. Києву склав 95,9% проти 102% у 2011 році. В жодному кварталі 2012 року зростання промисловості не перевищило 100% до аналогічних періодів 2011 року, зокрема: I квартал - 97,4%; II квартал - 96,7%; III квартал - 97,1%; IV квартал - 96, 8%. Ці показники свідчать про важку системну економічну кризу промисловості м. Києва.

Промисловий потенціал столиці України — це 10304 промислові підприємства, з яких 428 — бюджетоутворюючі. Цими підприємствами, на яких працює 153 тисячі киян, у 2012 році вироблено і реалізовано продукції на загальну суму 53 млрд. грн. За обсягом реалізації м. Київ займає 7 позицію в масштабах країни (4,6%). Потрібно врахувати, що київські підприємства працювали в умовах, коли вартість газу була більше $ 550 за 1 тис. куб. м., вартість електроенергії перевищувала 1 грн. за 1 квт./год, що суттєво підвищило собівартість продукції.

На моє глибоке переконання, прибуток промислових підприємств, можливість створення нових робочих місць, наповнення міського бюджету та підвищення життєвого рівня киян істотно залежать від обсягу закупівель продукції основними розпорядниками бюджетних коштів Київської міської державної адміністрації. Наприклад, в 2012 році при обсязі закупівель продукції в 6-7 млрд. грн., головні розпорядники бюджетних коштів КМДА придбали у 40 київських підприємств продукції на суму 700 млн. грн. Якщо порівнювати з 2011 роком (170 млн. грн.), є позитивна динаміка. Але, тим не менш, існує серйозна проблема: у 2012 році імпорт в м. Київ склав $ 26,1 млрд., експорт - $ 12,7 млрд., негативне сальдо зовнішньоекономічної діяльності - $ 13,4 млрд.

При цьому з країнами СНД у нас імпорт — $6,7 млрд., експорт — $2,47 млрд., у тому числі Росія: імпорт — $3,8 млрд., експорт — $1,5 млрд. З Європейським Союзом ситуація складається дещо інша: імпорт — $11,1 млрд., експорт - $3,7 млрд. На основі системного аналізу цих показників повинен бути визначений вектор зовнішньоекономічної співпраці України.

Багато видів продукції, які виробляються промисловими підприємствами м. Києва, поставляються до столиці України з імпорту. Наприклад, в 2012 р. імпорт продуктів харчування в м. Київ склав $ 1,13 млрд., експорт з м. Києва — 730 млн. грн., імпорт шнурів ВРХ та взуття — $ 95,7 млн., експорт — $ 20,8 млн. (ПАТ «Чинбар»), імпорт фармацевтичної продукції — $ 1,27 млрд., експорт — $ 178 млн., імпорт деревини та меблів — $ 154 млн., експорт — $ 66 млн. І т.д.

Якість вітчизняних товарів, особливо високотехнологічних, далеко не завжди поступається зарубіжним. Підтвердженням цього є приклад ПАТ «Київметробуд». Це підприємство протягом тривалого терміну не могло знайти за кордоном деталь для високотехнологічного іноземного обладнання. Тоді ПАТ «Київметробуд» звернувся до одного з київських заводів, який швидко і якісно виготовив цю деталь.

Наша позиція — необхідно законодавчо вирішити питання про пріоритетність тендерних закупівель товарів, вироблених на київських підприємствах. Це дасть можливість головним розпорядникам бюджетних коштів КМДА формувати технічне завдання за видами і специфікацією продукції для столичних підприємств, які, у свою чергу, зможуть планувати свою діяльність, займатися модернізацією виробництва і освоювати нові види продукції. Не тільки сезонні намети, в яких торгують кавунами і динями, повинні давати столиці приріст нових робочих місць, а в першу чергу — потужні київські підприємства, здатні випускати конкурентну продукцію на інноваційній основі, яка базується на розробках 333 наукових установ столиці.

Київська міська організація роботодавців виступає за налагодження системної співпраці з Київською міською державною адміністрацією. Підприємства та організації, які входять до складу КМОР, зацікавлені у вирішенні міністерствами та відомствами, Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента України нагальних питань щодо формування державного замовлення для київських роботодавців відповідно до законів України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» та «Про державне оборонне замовлення».

Ми також зацікавлені у вирішенні на місцевому рівні питань щодо:

1.   Розширення участі київських роботодавців у тендерних закупівлях за бюджетні кошти міста;
2.   Відпрацювання з енергопостачальними організаціями міста питання щодо сплати за енергоресурси по факту їх використання, а не на умовах передоплати;
3.   Диференціації сплати за користування землею та перегляду оціночної вартості землі для підприємств м. Києва;
4.   Налагодження взаємодії КМОР з Державною податковою адміністрацією міста Києва стосовно повернення ПДВ київським роботодавцям.

22 березня 2013 року відбулася моя зустріч з Головою КМДА О. Поповим. Під час зустрічі обговорювалася низка питань, зокрема Відкрите звернення делегатів Загальних зборів КМОР до Голови КМДА Попова О.П. від 05 березня 2013 року щодо налагодження системної та продуктивної співпраці Київської міської організації роботодавців та Київської міської державної адміністрації.

Зауважу, що Голова КМДА Олександр Попов позитивно сприйняв нашу  пропозицію щодо проведення виїзного розширеного засідання Правління КМОР за його участі на одному з підприємств – членів КМОР.

На нашу адресу також надійшов лист від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА № 052-1763 від 28 березня 2013 року, в якому зазначено, що Київська міська державна адміністрація готова до продовження співпраці з Київською міською організацією роботодавців в питаннях покращення фінансово-економічного стану підприємств, установ та організацій міста Києва відповідно до Законів України «Про соціальний діалог» та «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».