Рада ФРУ ухвалила Звернення (вимоги) роботодавців до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо покращення умов для ведення бізнесу в Україні

Вівторок, 24 червня 2014

24 червня 2014 р. відбулося засідання Ради Федерації роботодавців України, на якому розглядалися наступні питання порядку денного:
1. Про вимоги Федерації роботодавців України до Президента України, Уряду та Парламенту України.
2. Про зміни у складі Ради Федерації та про припинення членства у Федерації роботодавців України.
3. Про міжнародне співробітництво Федерації роботодавців України.

У Зверненні (вимогах) роботодавців до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо покращення умов для ведення бізнесу в Україні йдеться про те, що «кардинальні зміни суспільно-політичної ситуації в Україні, що відбулися останнім часом, сформували високі очікування вітчизняного бізнесу щодо початку дієвих реформ та реального діалогу між бізнесом і владою.
Постійне зростання зовнішніх і внутрішніх викликів, зокрема, пов’язаних з глобалізаційними процесами, посилення конкурентної боротьби, зумовлюють необхідність реалізації в країні низки суттєвих змін, в т.ч. і принципів функціонування влади, її переорієнтації на надання послуг суспільству.
Реалізація цих першочергових завдань протягом найближчих 200 днів, створить базис для відновлення довіри українських бізнесменів та інвесторів до держави, забезпечить початок сталого зростання економіки, сприятиме формуванню нових партнерських відносин між бізнесом і владою та позиціонуванню нашої держави в світі, як країни із комфортним середовищем для ведення бізнесу.
Вирішення цих проблем вимагають від влади роботодавці і підприємці країни, які переконані, що лише за таких умов можна досягти стабілізації ситуації та гарантувати економічний і соціальний розвиток держави, забезпечити соціальну злагоду в суспільстві та достойний рівень життя її громадян».
I. Професійне та прозоре урядування:
- Формування Уряду та керівництва органів влади винятково на професійній основі без урахування партійних квот.
- Запровадження публічних конкурсних процедур призначення на керівні державні посади.
- Забезпечення координації органів влади та оперативного реагування на проблеми бізнес-середовища шляхом запровадження посади Віце-прем’єр-міністра з питань економічного розвитку.
- Створення Міністерства промислової політики і технічного регулювання.
- Запровадження на законодавчому рівні інституту бізнес-омбудсмена.
- Введення посади радника Президента України з питань підприємницької діяльності.

II. Боротьба з корупцією:
- Забезпечення безумовного декларування доходів та видатків посадовців органів влади та членів їх сімей.
- Запровадження відкритих електронних торгів на закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти. Забезпечення публічності результатів цих закупівель.
- Запровадження пожиттєвої заборони на зайняття державних посад винним у корупційних діяннях.
- Розмежування функцій формування державної політики та функцій контрою у сфері господарської діяльності.
- Розробка за участі громадських об’єднань змін до податкового законодавства, передбачивши суттєве спрощення адміністрування податків, мінімізацію можливостей втручання працівників фіскальної системи в господарську діяльність підприємств, включаючи подання ними звітності, максимальне наближення податкового обліку до бухгалтерського з ліквідацією зайвих первісних документів.
- Мінімізація готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання.
- Визначення розмірів штрафних санкцій виключно судом.
- Запровадження кримінальної відповідальності за примус до сплати «на перед» податків, зборів та обов’язкових платежів.
- Відмова від практики планування надходжень від штрафів.

III. Дерегуляція підприємницької діяльності:
- Скорочення функцій контролюючих органів та залишення лише тих контрольних функцій, які пов’язані з безпекою та конституційними правами громадян.
- Мінімізація особистого контакту «підприємець-чиновник», зокрема за рахунок скорочення переліку підстав для здійснення перевірок. Забезпечення публічності інформації щодо цих підстав.
- Запровадження персональної матеріальної відповідальності посадових осіб за нанесення матеріальних збитків підприємствам своїми діяннями.
- Скасування додаткових платних послуг, які надаються підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері управління центральних органів виконавчої влади, перед наданням адміністративної послуги.
- Проведення інвентаризації видів і об’єктів господарської діяльності, які підлягають кільком формам державного регулювання, та максимальне скорочення таких форм регулювання.

IV. Розширення присутності вітчизняних виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках:
- Активізація механізмів торгівельного захисту внутрішнього ринку та негайний початок консультацій щодо перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС після її підписання з метою врахування інтересів національних виробників.
- Затвердження урядових директив і початок перегорів з перегляду ставок ввізного мита у рамках зобов’язань України в СОТ.  Підготовка заявки на перегляд ставок ввізного мита  у наступному трирічному періоді.
- Створення сучасної інфраструктури підтримки експорту та формування сприятливого середовища для просування вітчизняної продукції на зовнішні ринки.
- Реалізації зваженої політики в рамках СНД, спрямованої на недопущення колапсу напрацьованих протягом десятиліть торговельно-економічних зв’язків.
- Модернізація системи технічного регулювання, спрямування її на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників та захист їх інтересів.

V. Підтримка розвитку реального сектора економіки:
- Збільшення участі вітчизняних виробників у реалізації загальнодержавних та регіональних програм розвитку, інфраструктурних проектів, в тому числі тих, що фінансуються за кошти міжнародних фінансових організацій.
- Запровадження можливості приватним компаніям реального сектору економіки залучати кошти для розвитку виробництва під державні гарантії.
- Законодавче запровадження переваг для національних товаровиробників при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
- Підтримка ініціативи вітчизняних машинобудівних підприємств щодо реалізації спільних з державним сектором проектів з модернізації нафтогазопромислового обладнання з метою збільшення видобутку вуглеводнів.
- Забезпечення належного фінансування державних програм з модернізації насосного обладнання у комунальній сфері, капітального ремонту, модернізації та заміни ліфтів, ремонту та реконструкції вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих технологій.

VI. Лібералізація соціально-трудової політики:
- Зменшення втручання держави у трудові відносини та законодавче розширення можливостей для їх регулювання на колективно-договірних принципах.
- Модернізація законодавчих норм щодо мінімальних гарантій в сфері оплати праці та скасування прямої залежності деяких з них від соціальних стандартів.

- Легалізація трудових відносин шляхом зниження соціального навантаження на трудові відносини, в т.ч. за рахунок зменшення єдиного соціального внеску.
- Аудит соціальних зобов'язань держави, зокрема тих, які створюють соціальний тиск на бізнес; запровадження механізмів цільового визначення права на державну соціальну підтримку та монетизації соціальних пільг і допомог.

VII. Розвиток трудового потенціалу:
- Підвищення якості освіти всіх рівнів як основи збереження та розвитку трудового потенціалу громадян України.
- Скорочення зовнішньої трудової міграції та створення передумов повернення до України громадян, що працюють за кордоном, розвиток механізмів їх професійної і соціальної реінтеграції».

Голова Ради Федерації роботодавців м. Києва Андрій Антонюк, виступаючи на засіданні Ради Федерації роботодавців України зазначив, що «Україна переживає дійсно непрості часи. Всі втомились і сподіваються на позитивні зміни. Зокрема, бізнес розраховує на докорінну зміну системи взаємовідносин із владними структурами. Позитивні зміни, ймовірно, мали б уже відбутись. Але, напевно, не на часі, тому що в Україні йдуть бойові дії.

Вимушений констатувати, що не зважаючи на важке становище, в якому опинилася Україна та всі українці, у Києві розгорнулась інша «війна» — корупційна війна на знищення бізнесу та робочих місць. Протягом червня київський бізнес знову почали тероризувати податкова міліція, санепідемстанція, пожежники та інші контролюючі органи. Не дивлячись на важку ситуацію в Україні, чиновники-корупціонери відкрили другий, свій «внутрішній» фронт боротьби з бізнесом. Вони створюють штучні проблеми, намагаючись будь-якою ціною набити власні кишені.

Цинізм цих корупціонерів немає меж. Складається враження, що сьогодні в державі чиновники-хабарники проводять політику тотального знищення залишків  промислових київських підприємств, особливо підприємств, що виробляють продукцію 5-6 рівня переробки та зв’язаних з оборонною промисловістю.

Чому це відбувається?

Думаю тому, що чиновники бояться задекларованих Президентом та урядом майбутніх змін: закону про податковий компроміс, скорочення повноважень контролюючих органів, спрощення умов ведення бізнесу. Сьогодні чиновники бояться втратити свої посади, тому вони, не дивлячись на передвоєнне становище та економічний занепад, так інтенсивно почали створювати проблеми для роботодавців, зухвало і цинічно вимагати хабарі. На мою думку, така жахлива ситуація в цей нелегкий для України час деморалізує людей, адже на підтримку української армії вже перерахували значні кошти дуже багато громадян, працівників, роботодавців та підприємств.

Як можуть в цей же час, не дивлячись на загибель наших солдат та горе людей, чиновники-хабарники продовжувати знущатися над підприємцями та працівниками? Мені б дуже не хотілося, щоб саме зараз алчність та жадоба корупціонерів знищила підприємства, трудові колективи, яким і так дуже важко працювати в сьогоднішній нелегкій ситуації, яка склалася в Україні.     

Є багато підприємств та підприємців, які сьогодні добровільно підтримують українську армію, і при цьому продовжують працювати, сплачувати податки та заробітні плати працівникам. Ми готові це робити і надалі. Однак ми не хочемо, щоб чиновники-корупціонери продовжували тероризувати бізнес.

На розширеному засіданні Ради ФРУ я запропонував доповнити Звернення (вимоги) роботодавців до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України наступним пунктом: запровадити тимчасовий мораторій на здійснення перевірок та накладання будь-яких штрафних санкцій на бізнес до завершення військових дій, до ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» для того, щоб виключити  підґрунтя для здійснення будь-яких корупційних дій.

На мою думку, велика частина українського бізнесу підтримає таку пропозицію щодо запровадження тимчасового мораторію на здійснення перевірок та накладання будь-яких штрафних санкцій на бізнес до завершення військових дій. Зі свого боку багато підприємств готові добровільно щомісячно сплачувати 1 % від обороту на підтримку української армії в разі запровадження такого мораторію» — заявив Голова Ради Федерації роботодавців м. Києва Андрій Антонюк.